Українські сили отримують підкріплення у вигляді робота-скаута місцевого виробництва під назвою «Гном». Невелика машина, виробництва запорізької компанії Temerland, буде непомітно розвідувати російські позиції і зможе прикривати бійців за допомогою кулемета. Гноми проти орків може і звучить як роман-фентезі, але, згідно із заявою компанії, перший робот вийде на службу вже наступного тижня

Хоча дрони здаються всюдисущими, роботи на дистанційному керуванні (РДК) до цього часу майже не брали участі у бойових діях. Тепер же, коли лінії бою стабілізувалися, обидві сторони все частіше використовують антидронові рушниці, які збивають дрони і у такий спосіб зменшують їхню ефективність. «Гном» пропонує альтернативний, невразливий до антидронових рушниць спосіб шпигувати за ворогом на відстані.

Не більший за мікрохвильовку і вагою 50 кілограмів, «Гном» – це дуже мобільний повнопривідний пристрій на чотирьох колесах із тихим електродвигуном на 5 кінських сил. Поточна версія озброєна 7,62-міліметровим кулеметом. Дослідження американської армії показує, що РДК служать хорошою платформою для обстрілу, дозволяючи людині за пультом поцілити у ціль із високою точністю.

В той час як більшість РДК працюють на радіоупралінні, «Гном» має довгий оптоволоконний кабель. Едуард Троценко, гендиректор і власник Temerland, розповів Forbes, що цей міцний і тривкий кабель забезпечує широкосмугове зʼєднання, яке не піддається радіоперехопленню.

«Гномом» можна керувати в найагресивнішому середовищі і під час роботи ворожої електроніки», – каже Троценко.

А так як оператор робота не використовує радіозвʼязок, його не можна виявити і обстріляти з артилерії, як іноді буває із операторами дронів.

«Оператору не потрібна антена, і ніщо не видає його позицій, – каже Троценко. – Кабель непомітний, і ніщо в ро́боті не створює термального випромінювання, тому на тепловізорі його не видно».

Оптоволокно також використовували для керованих ракет на початку 2000-х: наприклад, французька Polyphem, американська EFOG-M, а також розвідувальний дрон-камікадзе від Darpa, який пізніше надихнув на створення «Switchblade».

Такий кабель також використовують в деяких дронах і підводних суднах на дистанційному управлінні, але війна з використанням електронних пристроїв, яку ми бачимо в Україні, може збільшити попит на оптоволоконне управління для безпілотників.

Довжина кабелю «Гнома» 2000 метрів; якщо він порветься, то машина автоматично повертається до визначеного місця. Хоча «Гномом» зазвичай керують дистанційно, він має вбудовану навігацію.

В попередніх розробках від Temerland використовуються розвинена нейромережа, машинне навчання і програма для автономного управління, тому компанія у цьому питанні – не новачок.

Троценко каже, що кулемет дає змогу «Гному» захистити себе, а також він може надати вогневу підтримку в ситуаціях, коли це може бути небезпечно для людей. Він зазначає, що інші версії «Гнома» можна використовувати для вирішення логістичних питань, збору розвідданих, саботажу та інженерних потреб.

Temerland раніше показував вантажного «Гнома», який може доставляти боєприпаси та інші необхідні речі на лінію фронту, а за допомогою спеціального причепу може ще й евакуювати поранених.

Більш агресивний «Гном» може доставляти протитанкові міни: компанія показала відео, на якому робот заїжджає під ворожий транспорт і вибухає. Сім кілограмів вибухівки у міні знищать найважчий танк. А навіть якщо не вдасться заїхати під нього, розірвавшись поряд, міна завдасть достатньо шкоди, щоб танк не міг їхати далі. (Австралійська армія підписала контракт на схожих наземних роботів-камікадзе минулого року).

«Ми продовжуємо роботу над мобільними платформами для транспортування мін, – каже Троценко. – Наразі тестуємо нові розробки».

Раніше компанія повідомляла про інші можливі варіанти «Гнома», наприклад, із протитанковими ракетами на борту, комунікативним ретранслятором або дронами.

Поки що «Гном» буде скаутом. Розробники в Temerland кажуть, що робот майже безшумний і непомітний. На нього на спеціальну щоглу можна встановити камеру із кутом огляду 360 градусів, щоб мати детальну картину середовища.

На українських полях бою вже є системи дистанційного управління, наприклад, седан із великокаліберним кулеметом (14,5 мм), яким стріляють на відстані, але «Гном» буде першим роботом.

У Росії теж є військові роботи, але в Україні росіяни поки задіяли лише роботів-саперів «Уран-6». Робот-танк «Уран-9», який погано себе показав у Сирії, тут поки не бачили.

Тактичних роботів давно презентують як спосіб зменшити кількість жертв на полі бою і утримати солдат подалі від лінії вогню, але водночас бути близько до ворога. «Гном» може стати незамінним у розвідці позицій росіян і наведенні на них артилерії – без ризику для життів українських солдатів.

Війна в Україні триває, а виробники активно представляють велику кількість різних РДК на професійній виставці Eurosatory 2022. Деякі з них виглядають більшими, просунутішими і значно дорожчими за «Гнома». Але успіх чи провал маленького українського робота на полі бою може вплинути на майбутнє війни на дистанційному управлінні значно більше, ніж будь-який із них.

Джерело: https://forbes.ua